Орфографічний словник української мови. 2005.
доточити — I див. доточувати I. II див. доточувати II … Український тлумачний словник
доточений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доточити I … Український тлумачний словник
доточення — я, с. 1) Дія за знач. доточити I. 2) Те, чим доточене що небудь … Український тлумачний словник
подоточувати — ую, уєш. Док. до доточувати. || Доточити усе або багато чого небудь … Український тлумачний словник
додавати — I = додати 1) (давати, класти, говорити тощо на додачу, понад щось), приєднувати, приєднати, докладати, докласти, прикладати, прикласти, прилучати, прилучити, долучати, долучити, домішувати, домішати, примішувати, примішати, підбавляти, підбавити … Словник синонімів української мови
подовжувати — подовжити (робити довшим; створювати враження більшої довжини, ніж насправді), здовжувати, здовжити, продовжувати, продовжити; доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, надставляти, надставити (робити довшим, додаючи… … Словник синонімів української мови
пришивати — I = пришити (шиючи, прикріплювати щось до чого н.), приточувати, приточити, доточувати, доточити, надставляти, надставити, приставляти, приставити; пристрочувати, пристрочити (на швацькій машинці); штукувати (зазв. збільшуючи, подовжуючи);… … Словник синонімів української мови
